Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра Охорони праці
Практична робота №6
“ Дослідження ефективності освітлення промислових підприємств ”
2005 р.
Мета роботи: ознайомлення з методами нормування і розрахунку природнього освітлення, з приладами і методами природнього освітлення на робочих місцях.
Теоретичний вступ
Раціональне освітлення виробничих приміщень – один із найважливіших факторів у боротьбі з травматизмом і професійними захворюваннями.
Виробниче освітлення, яке правильно спроектоване і виконане, підвищує умови зорової роботи, знижує втому, створює зручні умови праці, підвищує працездатність, і, як результат – підвищує продуктивність праці.
В усіх виробничих приміщеннях з постійним перебування в них людей для роботи вдень необхідно передбачити природне освітлення, як більш економічне і досконаліше з точки зору медико-санітарних вимог порівняно зі штучним освітленням.
Розрізняють три системи природнього освітлення: бокове, верхнє і комбіноване (рис. 1 ).
рис.1. Криві розподілення світла при різному природньому освітленні приміщень:
а) кутовому односторонньому;
б) кутовому двосторонньому;
в) верхньому.
Для кількісної оцінки виробничого освітлення важливою світло-технічною характеристикою є освітленість робочої поверхні.
Е – це густина світлової енергії по площі, як:
E = dF/dS, (1.1)
де dF – світловий потік, який характеризує потужність світлового випромінювання (лм), рівномірно розподіленого на площі dS, м2.
Природне освітлення характерне тим, що змінюється в широких межах в залежності від пори року, метеоумов, часу дня, сонця та ін. Тому характеризувати природне освітлення значенням освітленості робочої поверхні неможливо, і ми вводимо величину коефіцієнта природнього освітлення l, який являє собою відношення освітленості в даній точці всередині приміщення EB до зовнішньої горизонтальної освітленості EЗ, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу (рис. 2) , виражається в процентах:
(1.2)
рис .2. Схема для визначення коефіцієнта природньої освітленості
Значення КПО визначається по табл. 1 із врахуванням таких факторів: 1) характеристики зорової роботи (розміри об’єкта роботи); 2) системи освітлення; 3) коефіцієнта світлового пояса; 4) коефіцієнта сонячності, який залежить від того, як зорієнтований будинок відносно сторін світу.
Прилади, які застосовуються
Заміри натуральної освітленості проводяться люксметром Ю 116
Принцип дії приладу, оснований на явищі фотоелектричного ефекту. При освітленні фотоелемента в замкнутій мережі, яка складається з фотоелемента і вимірювача, виникає струм, пропорційно падаючому світловому потоку.
На передню панель вимірювача виведені кнопки вимикача і табличка зі схемою, яка зв’язує дію кнопок і насадок –фільтрів з діапазоном вимірів.
Прилад магнітоелектричної системи має дві шкали : 0...100 і 0...30. На боковій стінці корпусу приладу розташована вилка для приєднання селенового фотоелемента , який знаходиться в пластмасовому корпусі.
Для зменшення косинусної похибки застосовується насадка на фотоелемент, яка позначається буквою К і застосовується разом із одною з трьох насадок, які позначено М, Р, Т. Ці насадки разом із насадкою К створюють три поглинаюча з загальним номінальним коефіцієнтом послаблення 10, 100, 1000 і застосовуються для розширення діапазонів вимірів.
Приклади розрахунку природнього освітлення
При розрахунках кількості освітлення, яке потребує обладнання і місця з різним ступенем зорової роботи, необхідно аналітично розрахувати його.
Для визначення розмірів світлових отворів при боковому освітленні використовується формула
(1.3)
де S0 – площа світлових отворів, м2; SП – площа підлоги приміщення, м2; lН – нормоване значення коефіцієнта природнього освітлення ; КЗ – коефіцієнт запасу ; - світлова характеристика...
